Добра забава задля інтеграції

Анна Вінницька - Наше слово, № 33, 19 серпня 2001 року
 

Люди зібрались, щоб плекати свої історичні традиції, насолоджуватися тим, що в українській культурі найкраще. Добра забава і розвага, нагода зустрітися і побесідувати. Завдяки плеканню українцями традицій, звичаїв, поляки мають можливість відкрити велич і духовне багатство українців, що сприяє інтеграції тутешнього населення – це лише вибрані вислови, які найчастіше можна було почути під час «Прикордонних зустрічей» у Ґлембоцьку (4-5 серпня), які, як ніколи, були ще й позначені відчуттям величі, оскільки присвячувались 10-літтю незалежності України.

 

Самі організатори гурток ОУП у Лелькові та Український ліцей у Гурові Ілавецькому, організуючи 10 років тому першу зустріч над озером у Ґлембоцьку, навіть не мріяли про те, що імпреза матиме такий велелюдний характер, оскільки початки були дуже скромні. 24 серпня 1991 р. всього кілька родин зустрілись для того, щоб відсвяткувати проголошення незалежності України. З кожним роком однак гурт людей більшав притаманний українцям спонтанний спів під супровід гітари вже не вистачав і треба було замінити його виступами колективів. Якщо під час першої зустрічі над озером виступив лише гуровоілавецький «Рух», то зараз імпреза забезпечується багатогранною програмою, що охоплює десятки виступів й супроводжуючих заходів.

В 1998 р. імпрезу – з огляду на те, що проходить вона саме у прикордонні смузі –організатори назвали «Прикордонними зустрічами»; таким чином вона не обмежується лише до українців, але стала місцем зустрічі всіх національностей, що тут проживають, хоч у першу чергу - українців. Досі на цьому терені не проводилось подібних культурних заходів. Раніше, згадує головний організатор і водночас голова гуртка ОУП у Лелькові Андрій Ожеховський, організувались концерти в Будинку культури в Лелькові, але хотілось, щоби тутешні українці хоч раз на рік мали змогу зустрітись в родинному гурті, а до цього побачили найкращі колективи, які, наприклад, виступають під час Фестивалю української культури в Сопоті, куди далеко не всі їдуть. Організатори також хотіли дати можливість всім іншим національностям, які проживають на цьому терені, познайомитись з українською культурою. І саме відкритий характер імпрези сприяє кращій інтеграції, взаєморозумінню та толерантності місцевого населення.

На «Прикордонні зустрічі» приїжджають не лише з Вармінсько-Мазурського воєводства, але також з Поморського й інших сіл та міст Польщі – цього року більше 5 тис. глядачів. Імпреза вже стала відома у цілій Польщі. Здається, те, що найбільш притягає до Ґлембоцька – це родинний, майже сімейних характер заходу: приїжджають сюди цілі сім'ї, включно з малими дітьми, і всі вони чудово бавляться. Тому кожного року організатори в програмі, крім художніх виступів, передбачають також різного роду конкурси для дітей і молоді, а то й цілих родин, хоча б традиційний вже конкурс співочих сімей.

Цікаво, що з кожним роком збільшується число молоді – дехто вже на день раніше приїхав до Ґлембоцька, щоб поставити свій намет на зручнішому місці. Безсумнівно, посприяв цьому і виступ вже культового гурту, зокрема на Західній Україні, «Плачу Єремії» – молодь виспівувала разом з Тарасом Чубам відомі твори і реагувала на їхній виступ дуже спонтанно. (Тому організатори повинні з більшою увагою поставитися до їхнього приїзду і забезпечити їм кращі умови перебування у Ґлембоцьку, оскільки характер імпрези під відкритим небом не може зумовлювати таких же самих житлових умов. Не вистачить лише запросити, але треба ще й гідно пригостити, щоб в нікого не залишилось відчуття неприємного осадку. На те, надто вони визнані). З таким же самим ентузіазмом сприймались виступи фольк-гурту «Хутір» із Гданська та «Горпини» з Ольштина. Вони, подібно як і «Плач Єремії», відомі вже в Польщі і мають своє коло слухачів, ревних любителів народної музики.

Попри час розваг і гуляння українці однак не забули про недавню трагедію тисячі людей, які потерпіли від повені в південній Польщі. І тому під час імпрези проводився аукціон робіт відомого лемківського аквареліста Станіслава Гібнера, рисунків (ескізів) не менш відомого політичного рисувальника Генрика Савки. Гроші, зібрані з продажу оцих робіт (5.300 зл.), будуть передані потерпілим від повені. На думку ініціатора аукціону Олександра Маслея, немає значення хто потерпів – українці чи поляки, натомість важливо, що страждають люди і тому слід їм допомагати.

«Прикордонні зустрічі» – це найбільша культурна імпреза в західній частині Вармії та Мазур. Тому й медіальний патронат над святкуваннями взяла на себе «Ґазета ольштинська», (яка до імпрези випустила спеціальний додаток), «Наше слово» та ІІІ Регіональна програма Польського телебачення. На «Зустрічі» приїхали представники влади: м.ін. маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Анджей Ринський, голова Вармінсько-Мазурського сеймику й водночас співорганізатор імпрези Мирон Сич, заступник голови Вармінсько-Мазурського сеймику Владислав Манькут, уповноважена Вармінсько-Мазурського воєводи у справах національних і етнічних меншин Анна Нєдзєля, посол Мирослав Чех, сенатор Юзеф Кучинський, амбасадор України Дмитро Павличко, генеральний консул України в Гданську Микола Міщук, голова ОУП Мирон Кертичак, заступник голови ОЛ Олександр Маслей та тутешній парох о. Іван Лайкош.

«Прикордонні зустрічі» не можна було б організувати без допомоги спонсорів: Міністерства культури й національної спадщини, Фонду ім. С. Баторія, Маршалковського уряду в Ольштині, Повітового староства в Бранєві, Лісництва Запорово та Елбреверы цо. Лтд. – продуцента безалкогольного пива.


Презентація культур у Глембоцьку - Дозвілля на прикордонні
Степан Мігус - Наше слово, № 32, 11 серпня 2002 року

| головна сторінка | про зустрічі | програма | мапа | фотогалерея | чат | лінки | книжка гостей |